понеділок, 28 травня 2018 р.

Ранняя диагностика как ступень успешной коррекции речи детей 2-3 лет


Чем раньше начинается целенаправленная работа с ребенком, тем более эффективной оказывается кор­рекция и компенсация нарушений. 
Необходимость ранней диагностики определяет­ся важнейшим свойством нервной системы ребенка — пла­стичностью, то есть нервная система молодого организма гиб­ко реагирует на воздействие извне. [3]
В настоящее время растет количество детей, имеющих отклонения в речевом развитии. Причины этого явления разнообразны и многочисленны. Это и следствие сочетания различных неблагоприятных факторов: биологических, социальных, и следствие поражения центральной 
нервной системы различного характера. Вредные факторы, воздействующие на мозг в период его развития, приводят к задержке развития различных функций, в том числе речи.
Дети с речевыми нарушениями попадают в специализированные группы в пять лет, в лучшем случае в четыре года, и самый значимый для
развития ребенка возраст — до четырех-пяти лет — оказывается упущенным. В школе у такого ребенка возникают проблемы с устной и письменной речью — при обучении чтению и письму.
Ранняя диагностика нарушений познавательной дея­тельности и речи у детей чрезвычайно важна и крайне необходима. 
 Доказано, что, чем раньше начинается целенаправленная работа с ребенком, тем более полной и эффективной может оказаться кор­рекция, а в некоторых случаях возможно и предупреждение вторичных отклонений развития.
В нашем городе работает ПМПк - психолого-медико-педагогическая консультация. 
Одной из основных задач ПМПк является обнаружение и ранняя диагностика отклонений в развитии дошкольников.
Еще одним не менее важным моментом, побудившим заняться поиском методик диагностики речи младших дошкольников, является запрос родителей детей раннего и младшего возраста. Нарушения речи (а именно — ее отсутствие, непонимание ребенком речи взрослых, непонятность детских высказываний, нежелание использовать речь в общении со взрослым и др.) вызывают беспокойство у родителей малышей третьего года жизни и заставляют их обращаться к специалистам, и прежде всего, к логопедам.
В связи с вышеназванными причинами встал вопрос всестороннего логопедического обследования детей начиная со 1-ой младшей группы.
Современный подход к проблеме выявления и коррекции нарушений речи требует от логопеда четких представлений о том, каким образом и по каким законам происходит становление речи у нормально развивающегося ребенка. Эти знания служат основой для грамотного проведения логопедического обследования детей, своевременного выявления у них речевых нарушений и их адекватной классификации. 
Лишь на этой основе возможно правильное планирование и реализация систематической коррекционной помощи детям с речевой патологией.
Схема логопедического обследования детей среднего и старшего дошкольного возраста хорошо отработана и обеспечена достаточным количеством методических пособий и материалов. Обследование развития речи ребенка младшего дошкольного возраста нередко представляет трудности, обусловленные возрастными особенностями. 
Обледование речевого развития ребенка на основе методики «Экспресс-обследование речи детей 2-3 лет». [2].
Данная методика предназначена для оперативного массового обследования развития речи у детей 2 – 3 лет с целью выявления нарушений речи и постановки дошкольников на учёт ПМПк.
Методика удобна для использования как в кабинете логопеда, так и в условиях массовой группы. Обследование занимает мало времени, в этом смысле практически исключается возможность утомления 
ребенка.Содержит необходимый материал для предварительного обследования и анализа общей картины развития речи у детей 2-3 лет: лексического запаса, уровня овладения ребенком звукослоговой структурой языка, степени сформированности фразовой речи.

Оборудование для обследования: картинный материал (15 шт.), иллюстрации к стихам А.Барто, иллюстрации к сказке «Курочка Ряба".
Картинки однофигурные, с четким контуром, цвета классические достаточно яркие.
Схема обследования.
Обследование начинается с приглашения ребенка посмотреть картинки
Затем следует предварительная беседа с ребенком о нем самом, о его семье, о любимых игрушках, домашних животных, и т.д., 
позволяющая составить общее впечатление о ребенке и его речевом развитии. В зависимости от желания ребенка, беседа может быть разбита на части и проводится по ходу обследования.
Далее ребенку предъявляются комплекты картинок. Всего пять комплектов по 3 картинки. Предлагается поочередно назвать картинки и выполнить задания логопеда по этим картинкам.
1 комплект: собака, кошка, утка Проверяется воспроизведение звукоподражаний, предъявленных и названных логопедом животных и птиц. При желании ребенка можно побеседовать о его домашних питомцах.
2 комплект: зайка, мишка, девочка (кукла)Сказать ребенку, что девочку зовут Таня, предложить ребенку рассказать стихи А.Барто: 
«Наша Таня», «Зайка», «Мишка»; стихотворение «Мишка косолапый».
Уточняется, знает ли ребенок другие стихи.
3 комплектюла, кубик, мячик.Предлагается назвать цвета предметов.
4комплекттелефон, лопатка, ведёрко. Подбор глаголов к существительным.
5 комплектмашина, пирамидка, Дед Мороз. Части предметов.
При назывании всех картинок проверяется словарь, отмечается сформированность звукопроизношения, слоговой структуры слова.
После этого ребенку предлагается посмотреть книжку «Курочка 
Ряба», пересказать сказку по иллюстрациям.
По ходу обследования заполняется 
Карта экспресс-обследования ребенка 2 – 3 лет (См. Приложение).

Раннее выявление различных отклонений в формировании речи позволяет обратить внимание родителей на задержку речевого развития ребенка, воспитаннику по показаниям получить своевременную медицинскую помощь. Педагоги разрабатывают индивидуальный образовательный маршрут, представляют родителям необходимые консультации.
 Таким образом имеется возможность компенсировать первичный дефект и предотвратить вторичные отклонения в 
развитии речи в более позднем возрасте.
ПРИЛОЖЕНИЕ 1

                          ОБСЛЕДОВАНИЕ РЕЧИ РЕБЕНКА 2 – 3 ЛЕТ
_________________________________    _______________
      Фамилия, имя ребенка                                                возраст
 1.      Беседа
 __________________________________________________
___________________________________________________

2.      Словарь. Звуко-слоговая структура слов.
Собака                  Юла                               Красный
Кошка                   Кубик                   Зеленый
Утка                      Мячик                  Желтый
Мишка                 Телефон                Синий
Зайка                     Лопата                  Машина
Девочка                Ведро                  Пирамидка
(кукла)                 Дед Мороз
                 
3.      Воспроизведение звукоподражаний:
Собака-ав-ав.      Цыпленок, Мышка - пи-пи
Кошка - мяу        Курица-ко-ко,         Утка-кря-кря
Гусь-га-га-га.
 4.      Связная речь.  Стихи
«Таня»                                          «Зайка»
«Мишка косолапый»
Пересказ сказки «Курочка Ряба»

  5.      Состояние звукопроизношения (изолированно, в слогах)
Ы      М      Н       Х       С       Ж      Ц        Э     П       Б      
В       С′      Ш      Л       Л′      Т       Д       Ф      З       Ч      
Р        Й      К       Г       З′       Щ      Р′
Заключение.

Дата ______________Учитель-логопед ____________    

                                                                       Литература:
1.  Громова О.Е. Логопедическое обследование детей 2 – 4 лет. Методическое пособие/  
О.Е.Громова, Г.Н.Соломатина.  М.: Сфера, 2004.
2.Нищева Н.В. Речевая карта ребенка младшего дошкольного возраста./Н. В. Нищева.  
Спб.: Детство-ПРЕСС, 2003.
3. Стреблева Е.А. Психолого-педагогическая диагностика развития детей раннего 
и дошкольного возраста/Е. А. Стребелёва.  М.: Просвещение, 2007.



вівторок, 15 травня 2018 р.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Перший рік життя.
 1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”.
З 3-4 міс. повертається на голос дорослого.
З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка.
В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні.
В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.
Другий рік життя.
 Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.
Третій рік життя.
 Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.
Четвертий рік життя.
 Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.
П’ятий рік життя.
 Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).
Шостий рік життя.
 До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.
Таблиця засвоєння дітьми звуків мови.
 Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Стосовно розвитку кожного з компонентів Ви ознайомилися в розділі “Вікові особливості мовленнєвого розвитку дитини”. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.
        
 ВІК   ДИТИНИ                                       ЗВУКИ МОВИ
Від 1 до 2 років                           А, О, Е, М, П, Б
Від 2 до 3 років                       У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й
Від 3 до 4 років                       С, З, Ц
Від 4 до 5 років                       Ш, Ж, Ч, Щ
Від 5 до 6 років                       Л, Р

http://www.logopedia.com.ua/parents_3.htm

понеділок, 14 травня 2018 р.

Фонематическое восприятие. Что это такое и как его развивать?


          Пройдет совсем немного времени, и ваши дети станут первоклассниками. Уверена, что каждый из вас уже задумывается о том, насколько успешной будет предстоящая учеба. И чтобы не было потом разочарований и огорчений, многие начинают готовить своих детей к школе уже сейчас: учат буквы, делают первые шаги в чтении, готовят руку к письму. Но этого недостаточно.
           Одним из условий успешного обучения в школе является хорошо развитое ФОНЕМАТИЧЕСКОЕ ВОСПРИЯТИЕ будущего школьника.
ФОНЕМАТИЧЕСКОЕ ВОСПРИЯТИЕ. Что это такое? Это способность ребенка воспринимать звуки, фонемы, на слух и четко их различать. Чем чревато несовершенство фонематического восприятия? Прежде всего, проблемамис письмом, а  в дальнейшем с русским языком. Детям с неразвитым фонематическим слухом ставят диагноз АКУСТИЧЕСКАЯ ДИСГРАФИЯ.   
 Какие ошибки допускаются такими детьми при письме?
 Их множество:
—  замены и пропуски букв («шабака», «скаф», «возращался»);
— слитное написание предлогов  («втрех шагах…», «понебу…»);
—  написание лишних слогов  или их пропуски («слеледы», «потенце»);
— не дописываются окончания слов;
— нет  согласования слов («пришел сентября…»).
Как и любые способности, фонематическое восприятие можно и нужно развивать и совершенствовать, особенно у детей, имеющих недостатки звукопроизношения.

Для этого есть множество упражнений:
*  развитие слухового внимания: что услышал за окном, что звучало, что я делала, прохлопай также как я;
*  повторение слоговых цепочек («Скажи как я»)
*   ма-мо-мы-му-мэ, ны-ну-на-но  и другие сочетания слогов;
*   выделение неправильно произнесенного слова: вагон – ва    гон – фагон – вагон – вакон – вагом- вагон;
*  игры в рифмы, сочинение коротких стишков;
*  определение лишнего слога: па-па-ба-па, кы-гы-кы-кы и т.д.;
*  нахождение слов с заданным звуком;
*  выбор картинок с заданным звуком;
*  «Аукцион слов»: кто больше назовет слов с заданным звуком;
*  определение первого, последнего звука в словах;
*   игра «Цепочка»: каждое последующее слово начинается с последнего звука слова предыдущего;
*   определение места звука в слове: начало, середина, конец слова;
*    «Буква заблудилась». Детям читают строки:
На пожелтевшую траву
Роняет ЛЕВ свою листву.
Маше БУДКА надоела,
Маша БУДКУ недоела.
*  Звуко-буквенный анализ слогов, слов (определение кол-ва звуков в слове, их последовательность, игры: 
«Назову звуки – ты составь слово», 
«Летел крокодил», 
«Превращалки» (дом-ком-лом-лоб-луб-лук), ребусы,  кроссворды);
*   деление слов на слоги;
*   различение (дифференциация) твердых – мягких звуков, звонких – глухих звуков, смешиваемых звуков (ш-с, з-ж, л-р).
При  обучении  детей  чтению  буквы называем  как  звуки.
          Еще несколько советов по подготовке детей к школе.
Иногда у школьников встречается оптическая дисграфия, т.е. школьники путают сходные по написанию буквы – п-т, м-л, ш-и, у-з, р-з, б-д и т. д. В этом случае страдает не только письмо, но чтение. Поэтому важно развивать зрительное восприятие детей в упражнениях: найди отличия, лабиринты, рисуем по клеточкам, среди других букв найди нужную, выбери в тексте заданную букву, изготовление букв из проволоки, выкладывание их косточками, пуговицами, какие буквы спрятались, изографы, найди похожие буквы, чем отличаются буквы (Р-Ф, А-Л, Г-Т и т.д.), превращение букв (П в Т, Г в Т, Б в Ь и т. д.) и др.
 Еще одной из значимых проблем в школьном обучении является недостаточное развитие связной речи: неумение рассказать о каком-то событии полно, связно, составить рассказ по картинке, пересказать текст. Понятно, что это тоже отражается на успеваемости. Чаще всего это происходит от бедности активного словарного запаса детей: с детьми мало общаются, разговаривают, недостаточно читают им, обсуждают прочитанное, увиденное, «не подкидывают» им не часто употребляемые слова: например, зайка хрумкает – как думаешь, что обозначает это слово? Что зайка может хрумкать? Вот и получается, что дети про зайца говорят, что он прыгает, скачет, любит морковку. А ведь заяц еще может грызть кору, прятаться, скакать, подпрыгивать, запрыгивать, петлять, путать следы, убегать, удирать, трусить, бояться, опасаться,  линять осенью и весной, может затаиться, притаиться и т. д.  А прилагательные? Про яблоко – это только круглое, вкусное и зеленое, а оно может быть  мягкое или твердое, сочное, ароматное, крупное, гладкое, прохладное из холодильника, теплое с солнышка. И совсем редко используются в речи наречия, причастия и деепричастия.
    И предложения придумывают в лучшем случае из 3-4 слов:
«В небе светит солнце».  Где в небе? каком небе? как светит? какое солнце? «Высоко в  безоблачном ясном небе ярко светит теплое солнышко»  (Игра «Волшебники»).
Какие игры помогут:
«Кто больше назовет слов-действий про лягушку (гусеницу, папу, …)»;
«Расскажи про бабушку (подругу, куклу,…). Какая она?»;
«Скажи наоборот» (антонимы: веселый – грустный, горячо - …, длинный день - …);
«Скажи по-другому» (синонимы: смелый, отважный, геройский).
Детей нужно знакомить с многозначностью слов: ключ, ручка; с образованием сложных слов: пыль сосет - пылесос, а как получились слова: водолаз, паровоз,  снегокат, голубоглазый?  и т. д.
           Надо помнить, что речь — это не только «золотой ключик» в волшебную страну знаний и личностного развития, но еще и способ выразить себя, завести друзей, стать свободным и счастливым человеком. Владение литературным языком требуется человеку для успешного изучения всех школьных дисциплин.

Использованная литература: 
Володина В.С. Альбом по развитию речи. М., 2007;
Ефименкова Л.Н. Коррекция ошибок, обусловленных  несформированностью  фонематического слуха. Вып. 1–5. М. 2004;

Т.И. Журина «Советы логопеда»